імені М. І. Калініна
Володимир Сергійович Гончарук народився 1942 року в селищі Цибулів, що на той час належало до Вінницької області Української РСР (нині — Черкаська область України).
Своє професійне життя присвятив військовій службі та підготовці офіцерів-зв’язківців. Служив у Київському вищому військовому інженерному училищі зв’язку імені М. І. Калініна, де обіймав посаду заступника начальника кафедри. Мав військове звання підполковника.
У 1982 році Володимир Сергійович завершив навчання у Військовій академії зв’язку імені С. М. Будьонного в Ленінграді. З нагоди випуску до міста приїхала його дружина Раїса Іванівна Гончарук, яка хотіла бути присутньою на урочистій церемонії та розділити з чоловіком цю важливу подію.
Загибель подружжя стала тяжкою трагедією для родини. Їхній син Андрій одночасно втратив обох батьків і залишився круглим сиротою. Подальшим вихованням хлопчика опікувався його дядько Олександр Гончарук.
Особливо болісно втрату переживали батьки Раїси Іванівни. За спогадами родичів, портрети доньки та зятя стояли в їхньому домі на найвиднішому місці. Рідні постійно згадували загиблих і зберігали пам’ять про них. За свідченнями сім’ї, державної допомоги після катастрофи родичі не отримали.
Володимир Сергійович і Раїса Іванівна Гончарук поховані на Лісовому кладовищі в Києві.
