Раїса Іванівна Гончарук народилася 31 жовтня 1947 року в селі Летовочне Кокчетавської області Казахської РСР (нині — Північноказахстанська область, Казахстан).
Після закінчення середньої школи навчалася в Кокчетавському педагогічному інституті. Свою професійну діяльність присвятила вихованню дітей, працювала вихователькою в дитячому садку.
Була одружена з Володимиром Сергійовичем Гончаруком, підполковником, офіцером військ зв’язку, який проходив службу в Київському вищому військовому інженерному училищі зв’язку імені М. І. Калініна. Подружжя проживало в Києві та виховувало сина Андрія.
У червні 1982 року Раїса Іванівна перебувала в Ленінграді, куди приїхала з нагоди урочистого завершення навчання її чоловіка у Військовій академії зв’язку імені Маршала Радянського Союзу С. М. Будьонного. Ця подія мала особливе значення для родини, адже стала важливим етапом у військовій кар’єрі Володимира Сергійовича.
Загибель подружжя стала тяжкою трагедією для всієї родини. Їхній син Андрій залишився круглим сиротою. Подальше виховання хлопчика взяв на себе його дядько Олександр Гончарук.
Особливо болісно втрату переживали батьки Раїси Іванівни, для яких вона була молодшою донькою. За спогадами рідних, портрети Раїси та її чоловіка Володимира завжди стояли у вітальні батьківського дому на найпочеснішому місці. Пам’ять про загиблих берегли протягом усього життя, постійно згадували їх у родинному колі та поминали.
За свідченнями близьких, родина не отримала належної допомоги від держави після трагедії. Усі турботи, пов’язані з пережитим горем та подальшою долею осиротілого Андрія, лягли на плечі рідних.
Раїсу Іванівну Гончарук поховано на Лісовому кладовищі в Києві (Україна).