Тетяна Юріївна Усова (до шлюбу — Богданова) народилася 28 грудня 1947 року в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, Росія) у родині інженера та службовиці.
У 1966–1968 роках працювала копіювальницею на Ленінградському заводі рентгенівських приладів.
Після закінчення середньої школи вступила до Ленінградського художнього училища імені В. О. Сєрова (нині Санкт-Петербурзьке художнє училище імені М. К. Реріха), яке закінчила 1972 року за спеціальністю «художник-реставратор станкового живопису».
У 1972–1974 роках працювала художницею-реставраторкою в Ленінградських обласних реставраційних майстернях.
У 1974–1977 роках працювала в науково-виробничому об’єднанні «Реставратор», спочатку майстринею альфрейних робіт (декоративного розпису), а згодом художницею-реставраторкою. Брала участь у відновленні монументального живопису Китайського палацу в Ломоносові (нині Оранієнбаум у складі Петергофа) та Інженерного (Михайлівського) замку в Ленінграді.
12 грудня 1977 року вступила на роботу до Державного Російського музею в Ленінграді на посаду художниці-реставраторки сектору реставрації олійного живопису відділу реставрації.
Працюючи в музеї, продовжувала вдосконалювати свою професійну майстерність під керівництвом завідувача сектору реставрації олійного живопису, реставратора вищої категорії Віктора Гіршевича Раскіна та завідувачки реставраційної майстерні Ірини Миколаївни Корнякової.
У 1978 році рішенням Комісії з атестації реставраторів Міністерства культури СРСР Тетяні Усовій було присвоєно кваліфікацію художника-реставратора другої категорії зі станкового олійного живопису.
За роки роботи в Державному Російському музеї Тетяна Юріївна опанувала численні реставраційні технології та виконала складні реставраційні роботи над творами видатних художників, зокрема Івана Айвазовського, Олександра Іванова, Василя Тропініна та інших майстрів живопису.
За високу якість роботи неодноразово отримувала премії та подяки від керівництва музею. За спогадами колег, вона була серйозною, ініціативною та відповідальною фахівчинею, користувалася глибокою повагою й довірою колективу.
У 1972 році Тетяна вийшла заміж за Сергія Харлампійовича Усова, який працював старшим майстром із ремонту обчислювальної техніки. Дітей подружжя не мало.
У червні 1982 року Тетяну Усову разом із її колегою та подругою, художницею-реставраторкою Ольгою Сергіївною Гусєвою, відрядили до Києва для участі в підготовці музейних виставок, зокрема виставки творів Івана Шишкіна та експозиції, присвяченої 1500-річчю Києва.
Відрядження було пов’язане також із перевезенням музейних творів мистецтва. Згідно з матеріалами Державного Російського музею, реставраторки супроводжували дві невеликі пастелі Олексія Венеціанова з колекції Київського музею російського мистецтва (нині Національний музей «Київська картинна галерея»).
28 червня 1982 року Тетяна Усова та Ольга Гусєва вилетіли з Ленінграда до Києва рейсом № 8641 авіакомпанії «Аерофлот».
Похована на Красненькому кладовищі в Санкт-Петербурзі (Росія).
Джерела: біографія Т. Усової на веб-сайті Російського музею м. Санкт-Петербург
