Ленінград — Київ
Перерваний політ

Пам’яті пасажирів і членів екіпажу рейсу «Аерофлот» SU 8641, які загинули 28 червня 1982 року.

01  Історія 02  Люди 03  Архів 04  Про проєкт
Картка-досьє
пасажирка
Цимбал Тетяна Михайлівна
фото з родинного архіву
Цимбал Тетяна Михайлівна
Дата народження
10 січня 1932 року
Місце народження
м. Ленінград, РРФСР
Вік на момент загибелі
49 років
Місце проживання
м. Ленінград, РРФСР
Професія
геофізикиня, кандидат фізико-математичних наук
Місце роботи / посада
Ленінградський державний університет імені А. О. Жданова, наукова співробітниця, дослідниця сейсмічних хвиль
Сімейний стан
заміжня: чоловік — Олександр Леонідович Перельман, донька — Ольга
Дата загибелі
28 червня 1982 року
Статус на борту
пасажирка
Місце поховання
м. Санкт-Петербург, Росія
Архівні відомості
Архівне джерело: матеріали кримінальної справи: том 3, аркуші 83–84
Особа, визнана потерпілою: чоловік — Перельман Олександр Леонідович
Детальна інформація

Тетяна Михайлівна Цимбал народилася 10 грудня 1932 року в м. Ленінграді (нині Санкт-Петербург, Росія). Її батько, Михайло Олександрович Цимбал, працював топографом-картографом. Мати, Наталія Костянтинівна Горн (1913–1992), була відомою геологинею, палеонтологинею, кандидаткою геолого-мінералогічних наук, доценткою кафедри історичної геології Ленінградського державного університету.

Під час Другої світової війни Тетяна разом із родиною пережила першу блокадну зиму в оточеному Ленінграді. Згодом разом із матір’ю була евакуйована до Куйбишева (нині Самара, Росія).

Після закінчення середньої школи вступила до Ленінградського державного університету імені А. О. Жданова, де здобула освіту за спеціальністю «геофізика». Закінчила університет із дипломом з відзнакою та залишилася працювати в його науковому колективі. Її подальша професійна діяльність була пов’язана з Лабораторією динаміки пружних середовищ Ленінградського університету, створеною під керівництвом математика й геофізика, професора Георгія Івановича Петрашеня.

Тетяна Михайлівна спеціалізувалася на експериментальній геофізиці, дослідженні поширення сейсмічних хвиль у геологічних середовищах та вдосконаленні методів сейсмічної розвідки. Значну частину її наукової діяльності становили польові дослідження в Середній Азії, де вона брала участь у геофізичних експедиціях.

Особливу увагу приділяла вивченню сейсмічних хвиль у складних геологічних умовах, зокрема в районі Сурхандар’їнської западини. Разом із колегами досліджувала поверхневі хвилі, особливості формування хвильових полів та перешкоди, які ускладнювали реєстрацію відбитих сейсмічних хвиль.

У 1959 році спільно з Анатолієм Рудаковим опублікувала дослідження динамічних характеристик імпульсного впливу. У 1962 році вийшла її спільна праця з Борисом Гельчинським та Анатолієм Рудаковим, присвячена особливостям сейсмічного хвильового поля Сурхандар’їнської западини.

У 1962 році Тетяна Михайлівна захистила кандидатську дисертацію, здобувши науковий ступінь кандидатки фізико-математичних наук.

У 1966 році разом із Л. А. Краулісом опублікувала дослідження поверхневих хвиль, зареєстрованих під час сейсмічних робіт у Сурхандар’їнській западині.

Наукова діяльність Тетяни Цимбал була частиною досліджень ленінградської геофізичної школи, спрямованих на розвиток експериментальних методів сейсморозвідки та інтерпретацію хвильових полів. У своїх спогадах професор Георгій Петрашень згадував її серед дослідників, які брали участь у розвитку методу ефективних сейсмічних моделей.

У 1966 році Тетяна Михайлівна вийшла заміж за інженера-геофізика Олександра Леонідовича Перельмана. Того самого року в подружжя народилася донька Ольга.

У червні 1982 року Тетяна Цимбал вирушила у службове відрядження до Києва для участі в науковій конференції. Разом із нею летіли колеги, з якими її пов’язували багаторічна наукова діяльність і спільні дослідження.

Зі спогадів доньки Тетяни Михайлівни — Ольги Перельман

«Мама була дуже сміливою, розумною, проникливою й доброю. Її мудрих і точних порад дотримувалися не лише рідні, а й друзі та колеги. Вона вміла по-справжньому вислухати, щиро й віддано дружити, бути підтримкою та опорою для близьких».

Вибрана бібліографія наукових праць

1. Рудаков А. Г., Цымбал Т. М. О некоторых экспериментальных исследованиях динамических характеристик ударного импульсного воздействия // Вопросы динамической теории распространения сейсмических волн. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1959. — С. 159–186. Бібліографічне посилання (PDF, с. 81, № 13).

2. Цымбал Т. М., Гельчинский Б. Я., Рудаков А. Г. Основные свойства волнового поля, мешающего прослеживанию отраженных волн в районе Сурхан-Дарьинской депрессии, и проблемы, связанные с его изучением // Вопросы динамической теории распространения сейсмических волн / Под ред. Г. И. Петрашеня. — Л., 1962. — Вып. 4. — С. 61–79. Бібліографічне посилання (PDF, с. 46, № 3).

3. Цымбал Т. М., Краулис Л. А. Изучение поверхностных волн, зарегистрированных при сейсмических исследованиях Сурхан-Дарьинской депрессии // Вопросы динамической теории распространения сейсмических волн / Под ред. Г. И. Петрашеня. — Л., 1966. — Вып. 8. — С. 108–124. Бібліографічне посилання (PDF, с. 46, № 6).

Джерела

1. Історія Лабораторії динаміки пружних середовищ Ленінградського державного університету.

2. Петрашень Г. И. Воспоминания. — СПб., 2003. Електронна версія (PDF).

3. Історія палеонтології в Санкт-Петербурзькому університеті. Наталія Костянтинівна Горн (1913–1992).

← Попередня сторінка пам’яті Повернутися до списку загиблих Наступна сторінка пам’яті →
Допоможіть доповнити цю сторінку
Якщо ви знали цю людину, маєте фотографії, документи або спогади, будемо вдячні за надані матеріали.
Надати інформацію