В’ячеслав Миколайович Мусинський народився 23 жовтня 1947 року. У 1968 році закінчив Сасовське льотне училище цивільної авіації. За роки роботи виконував польоти на літаках Ан-2, Іл-14, Ту-134 та Як-42. Мав кваліфікацію пілота першого класу і працював командиром повітряного судна у 344-му льотному загоні 1-го Ленінградського об’єднаного авіазагону Ленінградського управління цивільної авіації.
Проживав у Ленінграді. Був одружений із Любов’ю Дмитрівною Мусинською, разом із дружиною виховував доньку.
Загальний наліт пілота становив 10 300 годин, зокрема: на Ан-2 — 4060 годин, на Іл-14 — 1530 годин, на Ту-134 — 4263 години, на Як-42 — 437 годин.
З 18 травня до 5 червня 1981 року В’ячеслав Мусинський пройшов теоретичну підготовку за програмою перенавчання на літак Як-42 при льотно-випробувальному комплексі Московського машинобудівного заводу «Скорость». Льотну підготовку за цією програмою завершив 11 липня 1981 року в Центрі цивільної авіації країн — членів Ради економічної взаємодопомоги в Ульяновську.
15 вересня 1981 року його допустили до польотів як командира Як-42, зокрема за маршрутом Ленінград — Київ. Він мав допуск до польотів за мінімумом першої категорії — 60 × 800 метрів. Термін дії льотного свідоцтва було встановлено до 1 січня 1983 року.
У період із 15 березня до 28 травня 1982 року В’ячеслав Мусинський пройшов передбачені професійні перевірки й тренування для виконання польотів на літаку Як-42, отримавши оцінку «відмінно». За висновком лікарсько-льотної експертної комісії від 11 січня 1982 року він був придатний до льотної роботи пілотом без обмежень.
28 червня 1982 року В’ячеслав Миколайович Мусинський був командиром літака Як-42, який виконував рейс № 8641 за маршрутом Ленінград — Київ. Він загинув у катастрофі разом з іншими членами екіпажу та пасажирами. Похований на Кладовищі пам’яті жертв 9 січня в Санкт-Петербурзі, ділянка 58.
