ім. О. С. Попова (ВНДІРПА), завідувач лабораторії
донька – Любов
Ян Михайлович Левін народився 23 грудня 1931 року в м. Ленінграді.
Під час Другої світової війни разом із матір’ю перебував в евакуації на Уралі. Родина зазнала тяжких втрат: його батько Михайло загинув у блокадному Ленінграді, а старший брат Лев — у боях на Курській дузі.
Після закінчення війни Ян повернувся до Ленінграда, де закінчив середню школу, а згодом — Ленінградський електротехнічний інститут імені В. І. Ульянова (Леніна) (ЛЕТІ).
Із 1955 року працював в Інституті радіомовного приймання та акустики (ІРПА), спочатку науковим співробітником, а згодом завідувачем лабораторії. У 1959 році інституту було присвоєно ім’я О. С. Попова, а в 1962 році його реорганізовано у Всесоюзний науково-дослідний інститут радіомовного приймання та акустики імені О. С. Попова (ВНДІРПА).
У 1965 році Ян Михайлович захистив кандидатську дисертацію на тему «Деякі питання теорії, розрахунку та проєктування транзисторних радіомовних приймачів, стійких до впливу дестабілізувальних чинників».
Його наукова діяльність була присвячена теорії та розрахунку транзисторних радіоприймачів, забезпеченню стабільності роботи радіоелектронних пристроїв, а також удосконаленню радіоприймальної та стереофонічної апаратури. Разом із Семеном Григоровичем Калихманом він написав дві фундаментальні для своєї галузі науково-технічні книги, видані в Москві у 1969 та 1979 роках. Також був співавтором винаходу, пов’язаного з дистанційним керуванням рівнем сигналу та балансом каналів стереофонічної системи.
У 1956 році Ян Михайлович одружився з Людмилою Йосипівною. У подружжя народилися двоє дітей: донька Любов (1957 року народження) та син Михайло (1972 року народження).
28 червня 1982 року Ян Михайлович вирушив літаком Як-42 рейсу № 8641 до м. Києва у наукове відрядження. Похований на єврейському кладовищі Санкт-Петербурга.
Зі спогадів доньки Любові
У Києві в тата був двоюрідний брат, до якого він мав приїхати одразу після прильоту. Брат чекав на нього кілька годин, після чого почав телефонувати до аеропорту. Коли він дізнався страшну новину, то зателефонував своїй сестрі в Ленінград. Наша родина і родина татової двоюрідної сестри були дуже дружні. Коли моя тітка дізналася про те, що сталося, вона попросила свого чоловіка зателефонувати мені на роботу. Мене покликали до телефону, і, почувши голос дядька, я зрозуміла, що сталося нещастя, адже він ніколи раніше не телефонував мені на робочий номер. Дізнавшись про катастрофу, я насамперед подумала: як же ми житимемо без тата? Братові було лише десять років, а мама вже вийшла на дострокову пенсію як учителька…
Настав дуже важкий період у нашому житті. Особливо тяжко було мамі, адже вона в усьому покладалася на свого чоловіка. У той час нам дуже допомогли друзі та рідні. Вони взяли на себе всі бюрократичні питання, оформлення документів, організацію похорону та багато іншого. Ми жили наче в страшному сні. Я нічого не пам’ятаю про суд. Пам’ятаю лише, що мені довелося впізнавати татову обручку в якомусь службовому кабінеті…
Обрана бібліографія
- Левин Я. М. Обобщенная схема питания транзисторного каскада по постоянному току // Радиотехника. — 1965. — № 1.
- Левин Я. М. Некоторые вопросы теории, расчета и проектирования транзисторных радиовещательных приемников, устойчивых к воздействию дестабилизирующих факторов : автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата технических наук / Ленинградский электротехнический институт связи имени проф. М. А. Бонч-Бруевича. — Ленинград, 1965. — 20 с.
- Калихман С. Г., Левин Я. М. Основы теории и расчета радиовещательных приемников на полупроводниковых приборах. — Москва : Связь, 1969. — 479 с.
- Левин Я. М., Пейзнер Б. А. Устройство для управления регулятором уровня стереофонической системы : авторское свидетельство СССР № 544145. — Заявка № 2152433/09 від 04.07.1975; опубліковано 25.01.1977, бюл. № 3.
- Калихман С. Г., Левин Я. М. Радиоприемники на полупроводниковых приборах : теория и расчет. — Москва : Связь, 1979. — 352 с.