Ленінград — Київ
Перерваний політ

Пам’яті пасажирів і членів екіпажу рейсу «Аерофлот» SU 8641, які загинули 28 червня 1982 року.

01  Історія 02  Люди 03  Архів 04  Про проєкт
Картка-досьє
пасажирка
Кононенко (Дейнега) Анна Сергіївна
Фото з сімейного архіву
Кононенко (Дейнега) Анна Сергіївна
Дата народження
13 грудня 1961 року
Місце народження
с. Привітне Золотоніського району Черкаської області, УРСР
Вік на момент загибелі
20
Місце проживання
с. Пальміра Золотоніського району Черкаської області, УРСР
Професія
повар-кондитер
Місце роботи / посада
їдальня Пальмирського цукрового заводу, повар-кондитер
Сімейний стан
заміжня, чоловік – Олександр Кононенко
Дата загибелі
28 червня 1982 року
Статус на борту
пасажирка
Місце поховання
потребує уточнення
Архівні відомості
Архівне джерело: обвинувальний висновок, том 2, аркуші справи 146-148
Особа, визнана потерпілою: Дейнега Сергій Михайлович, батько
Детальна інформація

Народилася 13 грудня 1961 року в селі Привітне Золотоніського району Черкаської області (Україна). Була другою донькою в родині. В родині її називали Галина.

У 1979 році закінчила Пальмирську середню школу та вступила до професійно-технічного училища міста Стаханова Луганської області за спеціальністю «Кондитер». Після закінчення училища працювала в їдальні Пальмирського цукрового заводу.

У 1980 році вийшла заміж за свого земляка, курсанта військового училища Олександра Кононенка, та переїхала до чоловіка в місто Пушкіно (Росія), де проживала до завершення його навчання.

Після випускного вечора у військовому училищі подружжя збиралося летіти додому, в Україну, щоб разом провести там відпустку.

Згадує сестра Анни — Валентина:

Господь давав шанс молодятам залишитися живими. Галя і Сашко хотіли обміняти квитки на інший літак, оскільки на випускний вечір сина прилетіла його мама Ніна. Але, щоб летіти разом, потрібно було обміняти квитки. Проте каса була зачинена… Мама Сашка повернулася додому, а Галя і Сашко залишилися в небі. Галя була у декретній відпустці. Вагітною ми її так і не побачили. Не встигли… Хоч і кажуть, що час лікує, але в нас біль утрати просто назавжди сховався глибше в серці. За всі ці роки не було жодного дня, щоб ми не згадували Галю та Сашка. Лише ті, хто пережив біль утрати зовсім молодих рідних, можуть мене зрозуміти.

← Попередня сторінка пам’яті Повернутися до списку загиблих Наступна сторінка пам’яті →
Допоможіть доповнити цю сторінку
Якщо ви знали цю людину, маєте фотографії, документи або спогади, будемо вдячні за надані матеріали.
Надати інформацію